?

Log in

No account? Create an account
pic#default

moudrick


Всё оно чужое - у тебя лишь только имя своё... ©


Previous Entry Share Next Entry
О проклятьях и благословеньях. Материалистическое.
pic#default
moudrick
Ребята, не надо адресных проклятий. Не переходите на личности. Это особенно опасно, когда вдруг внезапно окажется, что проклятья ваши должны были бы предназначаться другому, а работают в направлении того, кому отправлены, и откатывать или перенаправлять уже поздно. Проклятия - не санкции,

Предлагаю взамен пользоваться условными проклятиями. Когда отправляешь луч ненависти не кому-то, кого сам впопыхах выбрал, а указываешь признак адресата. Мне в этом году пришлось выработать такую концепцию. Когда было реально непонятно, кого именно следует проклинать за всё происходящее, и кто на самом деле заслужил настоящие проклятия атеиста-позитивиста-материалиста, понимающего силу искренней веры. Мироздание разберётся, кому и в какой мере навесить ваши проклятия. Таковой я вижу механику воздаяния.

Но не забывайте, что любой проклятие, в том числе и условное, ложится тяжёлым грузом и на вас самих, на вашу карму. Подобно противодействию из Третьего занока Ньэтона, коммутативно равное действию. Поэтому лучше всего воспользоваться христианской заповедью, которая гласит: Возлюбите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас (Мф. 5:44). Ибо... вы ведь помните Писание, и легко поймёте, почему это работает. Либо найдите и прочитайте.

UPD. Не сочтите за морализаторство, но не стоит брать на себя больше грехов, чем сможешь искупить.


  • 1
Штой-та ты так? Страшно штоль стало?

Ж;D

да нет наверное. просто творческое вдохновение нашло внезапно.

Всё правильно написал. Поддерживаю.

Спасибо, я старался :)
Там я упдейт написал. Надеюсь, он не будет дисгармонировать с вышележащим текстом, и твой отзів хоть в какой-то мере отнесётся также и к нему.

Я теж нічого не зрозумів. :(

Перекласти для тебе українською? ;)

Так, вибач, я погано висловив свою думку.
Хотів сказати, що або ти — міру мір, пісу піс, і пропонуєш не адресувати на ні кого свій гнів (бо таки карма ітд), або пропонуєш щось інше.

З постингу я не зрозумів, яку саме точку зору Ти висловлюєш. Треба гніватися чи ні, взагалі?
Якщо так: Адресувати за ім'ям чи за іншими ознаками?

Моя думка - треба гнів свій тримати під контролем. Але не її я тут висловлював. Я лише описував варіант ментальної путі до цього контролю. Від більш духовно небезпечної поведінки до менш безпечної.

Відчуваю себе Іісусом Христом, який розʼяснює розуміння своїх притч своїм учням, соратникам :)

Злоба - не воробей, выпустишь - не поймаешь (с) Клюев, Между двух стульев.

Знущаєшся мабуть :)

А вообще конечно да, трудно быть богом (с) не помню кто из фантастов.

Щодо карми, ось що пише Іван на цю тему:


John, Chapter 9
1. А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
2. І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
3. Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
4. Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
5. Доки Я в світі, Я Світло для світу.
6. Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
7. і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...



Це така собі проповідь з моєго боку, мабуть не дуже зрозуміла. Але спрямлена вона не на розуміння, а на інші три речі, про яки йде мова в найбільшій й найпершій заповіді.

  • 1